Уроки зарубіжної літератури

ІНТЕГРОВАНИЙ УРОК У 9 КЛАСІ

ЛІТЕРАТУРА. ІНФОРМАТИКА, РОСІЙСЬКА МОВА, ЖИВОПИС,

Тема: «Молодший  літературний  брат О.Пушкіна". Михайло Юрійович Лермонтов (1814– 1841). Лірика («Сосна», «І нудно і сумно…», «На дорогу йду я в самотині…»). Мотиви світової скорботи у ліриці М. Ю. Лермонтова.

 Мета: розглянути основні події життя та творчості М. Лермонтова; розкрити волелюбні прагнення поета, причини його самотності та безмежну відданість батьківщині; розвивати почуття відповідальності перед суспільством та бажання протистояти бездуховності, жорстокості, лицемірству; розвивати мовленнєву культуру та толерантне ставлення до оточуючих, почуття гуманізму.

 Обладнання: портрети М. Лермонтова та його близьких, ілюстрації малюнків поета, зображення місць, пов’язаних із життям Лермонтова.

Тип уроку: засвоєння нових знань і формування на їх основі умінь та навичок. Інтегрований урок. Інформатика. Українська література. Російська мова. Живопис.

                                             Надішліть заради поезії святої Лермонтова

 хоч один том, велику-превелику радість пришліть…

Т. Шевченко (із листа до друзів)

 І. Мотивація навчальної діяльності

У ч и т е л ь. У хвилини, коли життя залишало О. Пушкіна, народжувався інший, не менш великий поет, який так відгукнувся на смерть свого кумира (учитель виразно читає «Смерть поета»

 За цей вірш, у якому автор таврував убивць Пушкіна, імператор заслав поета в діючу армію на Кавказ, де в той час тривала війна з горцями. На зміну одному великому талантові прийшов інший, не менший талант — Михайло Лермонтов.

Він був одним із найулюбленіших поетів Т. Шевченка. Тарас Шевченко відчував свою духовну спорідненість із російським поетом. Він називав його «наш великий Лермонтов» і просив свого друга М. Лазаревського надіслати йому на заслання поезії Лермонтова. З таким самим проханням звертався він і до А. Лизогуба та Ф. Лазаревського. А коли одержав дорогоцінний томик віршів, то дуже зрадів: «Ти переслав мені в неволю Поета нашого,— на волю мені ти двері одчинив!». 1850 року під час обшуку в Шевченка було відібрано дві книжки російського поета; Шевченко кілька разів згадував Лермонтова і цитував його твори в «Щоденнику». У вірші «Мені здається, я не знаю» великий Кобзар писав про безсмертя Лермонтова, про силу його мистецтва. Вірші російського поета викликали в Шевченка радість, підтримували його сподівання на волю. Вплив поезії Лермонтова позначився на творах Тараса Григоровича «Слепая», «Тризна», «Пророк», «Чого мені тяжко, чого мені нудно» та ін. Мемуаристи писали, що в день смерті Шевченка збірка творів Лермонтова лежала на його столі. Саме про Лермонтова ми і розпочинаємо мову.

 ІІ. Робота над темою уроку.

1.     Актуалізація опорних знань.

- Що ви знаєте про Лермонова?  Складемо асоціативний ряд (художник, поет, прозаїк, воїн)

- Як ви виконали випереджальне завдання? (Учні знайомлять із презентаціями).

- Що б ви хотіли дізнатися про Лермонтова?

2. Лекція учителя (учні працюють із опорним  конспектом)

Життєвий і творчий шлях Лермонтова

У ч и т е л ь. Народився Михайло Юрійович Лермонтов 3 жовтня 1814 року в Москві в будинку поблизу Червоних воріт. Батько Юрій Петрович — відставний піхотний капітан із збіднілої дворянської сім’ї; мати — Марія Михайлівна, уроджена Арсеньєва (з роду Столипіних).

1815 року молода сім’я живе в селі Тархани Пензенської губернії, у маєтку бабусі майбутнього поета О. Арсеньєвої. Там пройшли дитячі роки поета. Він рано втратив матір (померла 1817 року, у 21 рік) і виріс у розлуці з батьком.

Я сын страданья.

Мой отец

Не знал покоя по конец,

В слезах угасла мать моя;

От них остался только я…

 Саме через  глибоку самотність та тугу за батьками хлопчик ріс закритим, запальним.

 Бабуся робила все для єдиного, обожнюваного внука, не шкодуючи грошей на вчителів і гувернерів. Він отримав прекрасну домашню освіту: з дитинства вільно володів французькою і німецькою мовами, добре малював і ліпив, навчався музики (грав на флейті, фортепіано і скрипці).

Побоюючись за здоров’я хворобливого внука, бабуся возила його на Кавказ (1818, 1820, 1825) для лікування мінеральними водами. Враження від цих поїздок залишилися в пам’яті поета на все життя (згодом вони виллються в ранній творчості — «Кавказ», 1830; «Сині гори Кавказу, вітаю вас!», 1832). 1827 року бабуся привезла онука в Москву, щоб він продовжив освіту. 1 вересня 1828 року Лермонтова зарахували пів пансіонером до Московського університетського благородного пансіону, одного з кращих навчальних закладів Росії. Він отримує гуманітарну освіту та займається самоосвітою. 1828 року Михайло Лермонтов пише вірші, й цей рік прийнято вважати початком його літературної діяльності.

Восени 1830 року Лермонтов вступає до Московського університету на етично-політичне відділення. Незадоволення Лермонтова лекціями професорів і невдоволення професорів через нечемні відповіді й суперечки студента, що вважалося надзвичайною зухвалістю, призвели до того, що Лермонтов залишив університет 1832 року.

Учень читає вірш «Парус»

Лермонтов написав вірш «Парус» у 1832 г. Юний поет ще тільки розпочинав свій творчий шлях. Та все одно, у вірші він захоплює  серйозні філософські питання, які буде розробляти усе своє творче життя. За  жанром «Парус» - ліричний вірш. Його тема безпосередньо пов’язана з реальними подіями. У 17 – річному віці  Михайло кинув навчання у Московському університеті і переїхав до  Петербургу, де під натиском бабусі поступив до школи прапорщиків.У «Парусі» відтворені його роздуми та надії. Центральний образ – одинокий парус у безмежному  морі.

4 листопада 1832 року Михайло вступив до Школи гвардійських підпрапорщиків і кавалерійських юнкерів. Два роки, проведені в обстановці казармової муштри, були, з його слів, «страшними». Але навіть у цих умовах Лермонтов потай пише, хоч його творчість переживає період спаду.

Після закінчення Школи 1834 року Лермонтов отримує підвищення з юнкерів у корнети лейб-гвардії Гусарського полку, що стояв у Царському Селі. Більшу частину часу Лермонтов проводить у Петербурзі, уперше відчувши себе вільним.

Починає писати роман — «Княгиня Ліговська», у якому вперше з’являється ім’я Печоріна. Автобіографічні моменти роману пов’язані з Варварою Лопухіною, глибоке почуття до якої поет зберігав усе життя. Звістка про смерть О. Пушкіна приголомшила Лермонтова і наступного дня після його загибелі Лермонтов пише вірш «На смерть поета», а за тиждень — заключні 16 рядків цього вірша, який відразу зробив його відомим, переписувався і завчався напам’ять. 3 березня 1837 поет був арештований у справі «про недозволені вірші». Сидячи під арештом, пише вірші «В’язень», «Сусід», «Молитва», «Бажання».

Лермонтов був переведений з гвардії до Нижегородського драгунського полку і

1 квітня вирушив з Петербурга на Кавказ. Під час кавказького заслання Лермонтов познайомився з декабристами, які також відбували там покарання, а з поетом А. Одоєвським навіть подружився. Майже все, що створив Лермонтов у період між двома засланнями, пов’язано з Кавказом. Кавказькі теми й образи відбилися в усій його творчості: у ліриці й поемах, романі «Герой нашого часу» (1838).

У січні 1838 року Михайло Лермонтов приїжджає до Петербурга, оскільки турботи бабусі і клопотання В. Жуковського увінчалися успіхом і поет був переведений до Гродненського полку, розташованого неподалік Новгорода. Близько місяця прожив поет у Петербурзі, щодня бував у театрі. Унаслідок подальшого клопотання Лермонтов був переведений до його колишнього гусарського полку, що стояв у Царському Селі.

До початку 1839 року Лермонтов зближується з редакцією журналу «Отечественные записки», і поступово входить у середовище петербурзьких літераторів. Відвідує поетичні вечори, зустрічається з Тургенєвим, Бєлінським. У прогресивних колах його вважають надією російської літератури.

У березні 1840 року Лермонтова за дуель із сином французького посла Е. де Барантом було переведено до піхотного полку і відправлено в діючу армію на Кавказ.

Друзі влаштували для Лермонтова вечірку – прощання. Тут за декілька хвилин, стоячи біля вікна, він написав вірш «Тучи».

Учень читає вірш «Тучи»

На Кавказі він бере участь у військових діях, «виконуючи покладене на нього доручення з відмінною мужністю й холоднокровністю». Поет постійно відчуває себе дуже самотнім, така ж тематика його поетичних творів.

Учень читає вірш «На севере диком»

У цьому віршів він позичає сюжет у Гейне, образи німецького поета він переносить на свої хвилювання. Сосна – це він сам. Правда, у зарубіжного поета — вірш про любов, у Лермонтова — філософські роздуми: дерева повторюють образи сумних та  одиноких людей.

Головний символ вірша - сосна. Холод, що відчувається, віє не ззовні, а є внутрішнім. Це образ покинутого та самотнього чоловіка, що позбавлений тепла, спіокування і підтримки. У деяких рядках присутні два світи. Царство марень та  реальність. Словом «диком» поет перебільшує самотність, так як це  епітет асоціюється з чимось  таємничим та  стародавнім, що викликає почуття  страху. Єдине заспокоєння для автора - «дремлющая сосна», яка бачить  прекрасний сон про пальму в жарких пісках.

Окрім пейзажу, тут немає більше ніяких протиріч і протиставлень. Те що на Півдні і Севере є самотнє створення, наводить на думку про те, що існує туга у Всесвіті і це у кожного викликає відчуття приреченості і страждань.

У творі це посилено за рахунок почуття неможливості об'єднання двох душ. Сосна знаходиться на півночі дикому", а пальма на "кручі горючій". Також варто відмітити, що в останніх віршах експресія відсутня, яка простежувалася в ранніх. Поет використовують простішу мову, яка позбавлена художності, це надає творінню ліричну і підкреслює це.

Сенс вірша - розповідь про сосну, що дрімає, і про її сон. Твір розділений на дві частини, що допомагає розділити смислове навантаження.

Жанр - елегія. Рядки, просочені смутком, піднімають проблему самотності. Розмір - чотиристопний амфібрахій. Лермонтов використав перехресну риму. Вірш "На півночі дикому". цей самостійний твір, навіяний творчістю Гейне.

На початку лютого 1841 року, отримавши двомісячну відпустку, Лермонтов приїжджає в Петербург, сподіваючись отримати відставку і залишитися в столиці. Але і в цьому йому відмовлено, як і в нагороді за сміливі дії в боях на Кавказі. Більше того, йому наказано протягом 48 годин покинути столицю і слідувати у свій полк на Кавказ. Він прибуває в П’ятигорськ і отримує дозвіл затриматися там для лікування мінеральними водами. У записнику Лермонтов запише свої останні вірші «Суперечка», «Сон», «Круча», «Тамара», «Листок», «Побачення», «Пророк», «Вийду один я на дорогу» та інші.

Багато талановитих людей заздалегідь передчували смерть, що відбивалося в їх творчості. В останні роки життя Лермонтов часто звертався до філософського аналізу свого життя. Яскравий приклад – вірш «И скучно, и грустно», який наповнений похмурістю й песимізмом.

Учень читає вірш «И скучно, и грустно».

Вірш «Выхожу один я на дорогу» напрочуд нагадує передсмертний заповіт поета, є різким контрастом пригніченому душевному настрою Лермонтова. У нім переважає мотив спокійної печалі. Ліричний герой з'являється в образі самотнього подорожнього, яким вважав себе в житті поет. Він завжди відчував свою гостру самотність і незалежність. Видалення від людського суспільства нарешті внесло в його душу спокій і заспокоєння.

Учень читає вірш ««Выхожу один я на дорогу».

Ліричний герой начебто позбавився від усіх бажань, що хвилюють серце, розлучився з надіями і мріями про майбутнє. Він без жалю розпрощався з минулим життям. Відтепер він хоче тільки "свободи і спокою"!

Лермонтов розуміє, що єдиний вихід - фізична смерть, але вона лякає поета, оскільки означає і духовну смерть. Похмура невідомість, що очікує кожної людини у кінці життя, пов'язана з втратою особи. Ліричний герой хотів би зберегтися у безтілесному образі, існуючому вічно під покровом зеленіючого дуба.

Вірш написаний п'ятистопним хореєм з перехресною римою, що надає йому стиль елегії. Лексичних виразних засобів трохи: епітети ("урочисто і дивно", "солодкий"), уособлення ("зірка із зіркою говорить", "спить земля"), метафора ("холодним сном могили"). Основний настрій надають твору риторичні питання, вигуку і багато крапки.

У П’ятигорську він зустрічає своїх старих приятелів, серед яких і його товариш зі школи юнкерів, М. Мартинов. На одному з вечорів у будинку Верзіліних, де збиралася молодь, ображений черговим ущипливим жартом Лермонтова, Мартинов викликає його на дуель. Дуель відбулася 15 липня 1841 року. Поета убили. Тіло Лермонтова поховали 17 липня на П’ятигорському кладовищі. Пізніше, у квітні 1842 року, на прохання бабусі труну з прахом поета перевезли в Тархани і похоронили у фамільному склепі.

3. Запитання до учнів

•        Що вас найбільше вразило в почутому, що запам’яталось?

4. Перевірка засвоєних знань із використанням онлайн- сервісів. Тестування.

ІІІ. Рефлексія

1. Бесіда-узагальнення

•        Як мотиви поезії, на вашу думку, пов’язані з життям поета?

•        У чому доля поета? Якою він її бачить?

•        Чому Лермонтов підкреслює, що він не Байрон?

•        Якого «кольору» поезія Лермонтова?

•    Чи можемо ми говорити про вплив романтизму на поезію Лермонтова? Доведіть свою думку.

 2. Завершіть речення: «Сьогодні на уроці…».

 IV. Домашнє завдання

Одну із поезій Лермонтова вивчити напам’ять; читати роман «Герой нашого часу»; випереджувальне завдання для учня-«історика» — підготувати повідомлення про ситуацію в Росії в 30-ті–40-ві роки ХІХ ст.

10  клас.  

Урок  із   використанням      методів    фантазування.         

ТЕМА.  Конфлікт головного героя  Жульєна Сореля з суспільством як сюжетний стрижень роману. Внутрішня драма героя як наслідок цього конфлікту.

Мета: допомогти учням розкрити конфлікт головного героя роману із суспільством, з’ясувати його роль у сюжеті твору, вчити висловлювати свої судження, обговорювати цікаві проблеми (індивідуально та в групах); розвивати навички роботи з текстом художнього твору, образне й логічне мислення; розвивати уяву і фантазію дітей;  закріплювати навички аналізу художнього образу; виховувати почуття поваги до особистості.

Очікувані результати: учень визначає провідні риси характеру Жульєна Сореля та головні етапи формування його особистості.

Обладнання: портрет письменника; записи музики Ф.Ліста, ілюстрації до твору

Хід уроку

На тлі музики звучить поезія О.Олеся:

 Ось-ось впаду я в чорні прірви,

 І дух мій вічність облетить,

 І гострий камінь серце вирве.

А ти прийди в останню мить.

О, ти прийди в уяві хворій

 Єдина правда, мрія - ти...

 Лишися ж в святості прозорій

 І ще недовго посвіти.

 Учитель.

—      Як ви гадаєте, до характеристики якого образу дібрані ці слова?

Учитель. «Силою свого таланту,— писав про Стендаля Горький,— він підняв зовсім буденний кримінальний злочин на ступінь філософського дослідження суспільного ладу буржуазії на початку XIX століття». Стендаль не тільки досліджує індивідуальні явища, але й уміло викриває їх мотиви, що випливають із характеру тогочасного суспільства. Його аналізування психології героїв — це аналізування соціальної психології. Саме тому конфлікт головного героя роману Жульєна Сореля із суспільством становить сюжетний стрижень твору, з яким ми продовжуємо ознайомлюватися на уроці.

II. Оголошення теми й мети уроку

ІІІ. Сприйняття та засвоєння нового навчального матеріалу

1. Слово вчителя

Згадаймо, що конфлікт — це суперечність, зіткнення, що є основою боротьби між персонажами й зумовлює розвиток подій у художньому творі. Саме в процесі розгортання й розв’язання конфліктів виявляються риси характеру персонажів.

У романі Стендаля ми спостерігаємо постійний конфлікт головного героя із суспільством. Дослідимо це поетапно, відповідно до розгортання сюжету твору.

(Учитель пропонує учневі відтворити на дошці сюжетну лінію роману, використовуючи  надписи на картках)

2.Бесіда із елементами характеристики головного героя:

Епілог.

1) Розкажіть  про життя Жульєна Сореля в домі батька. (Нездатність хлопця до фізичної праці, захоплення книгами викликають вороже ставлення до нього з боку батька-теслі та братів). Конфлікт?

Зав’язка.Мер міста пан де Реналь запрошує Жульєна гувернером до своїх дітей.

-  Як склалася доля гувернера Ж.Сореля?  Конфлікт?

Розвиток дії. Кохання пані де Реналь; навчання в Безансонській семінарії. Знайомство з маркізом де Ла-Моль, кохання Матильди.

- Навіщо Жульєн домагався кохання пані де Реналь?

- Чому і навіщо Жульєн поїхав до Безонсона?

 - Як жив і навчався Жульєн у семінарії, яким був і хотів здаватись? Конфлікт?

Розвиток дії. Знайомство з маркізом де Ла-Моль, кохання Матильди. Просування Жульєна по службі. Питання про одруження з Матильдою. Лист пані де Реналь у відповідь на запит маркіза де Ла- Моля про особу Жульєна Сореля

- Як познайомився із маркізом?

- Яке враження на нього  справила родина?

- Що відкрилося йому у паризькому суспільстві?

- Що відчував до Матильди, про що мріяв, домагаючись її кохання? Конфлікт?

Кульмінація. Постріл у церкві в пані де Реналь. Бажання Сореля з гідністю піти з життя.

-  Що зруйнувало блискучі плани героя? Конфлікт?

Розв’язка. Роздуми Жульєна Сореля у в’язниці. Поведінка пані де Реналь та Матильди де Ла-Моль. Страта головного героя. Смерть пані де Реналь і глибоке горе та захоплення Матильди.

- Що сказав Жульєн на суді?

- Що зрозумів, побачивши пані де Реналь у в’язниці? Конфлікт?

Учитель. Життя Жюльєна Сореля предстало перед нами цікавим, незвичним і трагічним. Та кожне людське життя має свої певні особливості, а кожен вчинок людини має свої причини й свою оцінку. Хочу. Щоб ви оцінили зараз героя. Пропоную кожній групі представити своє домашнє групове завдання – піктограму.

3. Представлення групами піктограм.

4.Прийом «Кола по воді».

(робота в групах: 2 слова-камені «Червоне», «Чорне» - риси характеру героя.

Скласти із ними речення.)

5. Прийом «Фантастична гіпотеза»

- Чи можна було б уникнути трагічної розв’язки у творі, якби герої мали можливість користуватися соціальними мережами, наприклад, Інтернетом?

Д/З: спробуйте написати можливі варіанти листування між пані де Реналь та Ж.Сорелем; між пані де Реналь та Матиль

11   клас.      Урок - дослідження, урок-міф за технологією критичного мислення 

 «Чи потрiбнi Янголи на землi?"

Тема. Життєвий і творчий шлях Габрiеля Гapcia Маркеса –відомого колумбійського письменника, лауреата Нобелівської премії. Органічне поєднання буденного й фантастичного як характерні риси "магiчного реалiзму"  в оповіданні "Стариган iз крилами"

Мета: ознайомити учнів із визначними подіями в біографії Габрiеля Гapcia Маркеса й особливостями його творчості; розвивати і вдосконалювати усне зв’яне мовлення і навички робити висновки; розвивати асоціативне, просторове та аналітичне мислення; виховувати інтерес до творчості Маркеса та історії літератури країн Латинської Америки; виховувати творчого читача з критичним мисленням; виховувати почуття альтруїзму та вiдповiдальностi за свої вчинки.

Тип уроку: урок вивчення біографії письменника з елементами огляду літературного твору.

Вид (жанр) уроку: урок - дослідження, урок-міф за технологією критичного мислення  

Обладнання: портрети Г.Маркеса. Iлюстрацiї О.Одарича до оповiдання "Стариган iз крилами" Г.Маркеса.

                                                                  Хто живе в любовi, той у Бозi,

                                                                   й Бог у ньому, тому що Бог є любов.

Хiд уроку

І. Евокація (виклик)

1.Слово вчителя з елементами прийому «Мозковий штурм».

          Одного разу відомий колумбійський письменник Габрiель Гapcia Маркес сказав: «…Це справжні тортури – жити в цьому пеклі, яке аж лускає від янголів».

          А ви їх бачили коли-небудь? Дивне запитання?

Вся творчість Маркеса є реалізацією творчого методу з дивною назвою - "магiчний реалiзм".

         Чому ця назва здається дивною?  

         По-перше тому, що з лінгвістичної точки зору — це оксюморон, або поєднання - непоєднуваних понять, тобто у нелінгвістичних термінах — нісенітниця, абсурд. Адже реальність і магія — це речі, які начебто не можна поєднати, тому що вони за своєю семантикою, за своєю суттю мають антонімічний характер, як «день» і «ніч» чи «чорне» і «біле».

         А по-друге, якщо брати до уваги лише значення цього словосполучення, то це може означати щось надзвичайне, захоплююче, тобто магічне, як, скажімо, «магія слова» або ж магія дружніх стосунків.

         Лише звернувшись до творчості колумбійського письменника і, зокрема,  до його оповідання «Стариган із крилами», починаєш розуміти, що і поєднання непоєднуваного цілком можливе, і оксюморон цей має все ж таки сенс.

        Отже, з янголами на землі ми вже зустрічалися...Коли?

        Аналізуючи роман М. Булгакова «Майстер і Маргарита».

        Чи є відмінністъ  між   цими двома зустрічами?

         Безумовно, не помітити відмінностей просто неможливо. Передусім впадає в око те, як і у якому вигляді з'явилися ці особи не від  миру цього на цьому світі. Не порівняти й  умови їх перебування на цій грішній землі, те, як влаштувалися на землі Воланд і стариган з крилами. Не говорячи вже про ставлення до них оточення... Важко собі уявити, аби хтось насмілився припекти Воланда розпеченою залізякою!..

         Проте є  і спільне, чи не так?

         В обох випадках ідеться про атракціон, про дивіденди, про вирішення тих проблем, які герої за жодних умов самотужки не вирішили б. Щоправда, не всі. I не завжди так, як вони на те сподівалися.

         Те саме можна сказати і про прочан, які приходили до янгола і внаслідок чого один старий, замість того, аби прозріти, набув аж три нових зуба, паралітик так і не видужав, проте ледь не виграв у лотерею, а у прокаженого з ран проросли соняшники.

         Однак Пелайо й Елісенда, завдяки старигану з крилами, влаштувалися досить непогано.

         То ж навіщо опинилася на землі ця дуже стара людина з крилами? І чи варто янголам відвідувати землю?  Як склалася доля письменника, що придумав цей міф?

         Саме ці питання ми будемо досліджувати на сьогоднішньому уроці.

2. Повiдомлення теми, мети, завдань уроку.

ІІ. Осмислення.

1.Прийом «Інсерт»( читання і маркування тексту з використанням значків: ۷  відомо; - суперечливо моїм знанням; + цікаве, несподіване; ? незрозуміле; тексти роздруковані)

Творець магiчних cвiтiв

         Лiтературний процес другої половини ХХ ст. визначається передусiм переходом вiд модернiзму до постмодернiзму, а також і потужним розвитком iнтелектуальної тенденцiї, наукової фантастики, "магiчного реалiзму", авангардистських явищ тощо. 3агалом мистецтво другої половини XХ ст. вiдрiзняється особливим драматизмом, але, як писав Е.Хемiнгуей, "надiя приходить нiзвiдки, i в цьому її сила". У лiтературi останнього часу висловлюється сподівання на повернення cвiтовi втрачених духовних iдеалiв, вiдновлення порушених зв'язкiв, подолання відчуженості.

          "Магiчний реалiзм" - напрям, у якому органiчно поєднуються елементи дiйсного та уявного, реального i фантастичного, побутового та мiфологiчного, ймовiрного i тематичного, повсякденного буття i вiчностi. Найбiльш розвинувся в латиноамериканськiй лiтературi (А.Карпент'єр, Ж.Амаду, Г.Г.Mapciв Маркес, М.Варкос Люса, M.Acтypiac та iн.)    

         Отже, сьогодні ми поведемо розмову про Г.Маркеса, колумбiйського письменника, творчiсть якого є найяскравiшою iлюстрацiсю "магiчного реалiзму". В центрi нашої уваги оповiдання "Стариган з крилами", в якому схрестилися захiдноєвропейськi традиції з національним міфопоетичним баченням.

         Iм'я Гарсiя Маркеса з далекоi Колумбiї, одного iз найбільших творцiв сучасної латино - американської прози, лауреата Нобелiвськоi премiї, вже давно стало вiдомим читачам ycix континентiв. У чому ж причина популярності письменника? Просто Гарсiя Маркес умів говорити про те, що хвилює вcіx, що сказане обов'язково відгукнеться у будь-якому куточку планети.

         А народився Габрiель Гарсiя Маркес 6 березня 1928 року в м. Аратака. Дитяча уява хлопця формувалася пiд впливом, з одного боку, страшних казок про потойбiчне життя, якi розповiдала йому бабуся, а з другого - переказiв дiда, полковника у вiдставцi, про реальнi подiї. "... бажаючи бути таким, як дiд, - розумним, сміливим, надійним, - я не мiг упоратися зi спокусою заглянути в казку",- згадував письменник.

         Вiд бабусi Г.Маркес перейняв деякi стилiстичнi засоби. "Найстрашнiшi iстopiї бабуся розповiдала цiлком спокiйно, нiбито все це бачила своїми очима. Я зрозумiв, що безстороння манера оповiдi й багатство образiв найкраще сприяють правдоподiбностi оповiдання", - згадував митець.

         Навчався в Барранкiлько, а згодом на юридичному факультетi Нацiонального унiверситету в Боготi.

         Як лiтератор Маркес дебютував у гiмназiйному часописi, опублiкувавши добiрку вiршiв. Велике враження справило перше знайомство з творчiстю П.Кафки. Через 10 днiв пiсля прочитання новели "Перевтiлення" вiн написав своє перше оповідання "Третя вiдмова" (1947).

         Ще навчаючись в унiверситетi, опублiкував ряд оповiдань. Читацькi iнтереси молодого письменника розширюються, вiн вирiшив тодi перечитати все, що було написано "до нього", починаючи з Бiблiї i класики. Г.Маркес працював деякий час журналістом, продавцем довідників i енциклопедій, кореспондентом газети "Ель Еспектадор" .

         Займаючись журналiстикою, Г.Маркес, писав водночас сценарiї, журнальнi статті, оповідання, романи. Тема його твоpiв - це тема боротьби проти диктаторських режимiв, тема вiдповiдальностi кожного за все, що вiдбувається в селі, регіоні, в світі.

         Бiльшiсть твopiв Г.Гарсiя Маркес написав в дусi "магiчного реалiзму". Письменник широко використовував мiфологiчну народну образнiсть, що увiбрала в себе елементи iндiанського, медчитенського, iсланського фольклору, поєднала традицiї бачення i відображення свiту, а також здобутки сучасної латиноамериканської й взагалi cвiтової культури.

2. Обговорення маркування у парах.

3. Бесіда.

- Що із того, що ви прочитали, вам уже відомо?

- Яку нову інформацію ви отримали?

- Що викликало у вас сумніви або із чим були незгодні?

4.Прийом «Запитання високого та низького рівнів» (виконують попарно)

Запитання низького рівня	Запитання високого рівня
·        Яку країну представляє творчість Г.Маркеса? ·        У чому причина популярності письменника? ·        Який навчальний заклад закінчив Маркес? ·        Якою є тема творів Г.Маркеса?	·        Чи погоджуєтесь ви із тим, що мистецтву другої половини XХ ст. притаманний особливий драматизм? ·        За які заслуги  Гарсiя Маркеса нагородили Нобелiвською премією? ·        Яка причина того, що більшість твopiв Г.Гарсiя Маркеса написана у дусi "магiчного реалiзму"?

 

5. Слово вчителя. В одному iз iнтерв'ю на запитання журналiста стосовно задуму написання нового твору Гарсiя Маркес вiдповiв, що спочатку в його свiдомостi з'являється надзвичайний образ i нiби обирає письменника, який має про нього розповісти.

6. Щоденник подвійних записів. Учні зачитують записи, які вони зробили у зошитах вдома під час читання оповідання Г. Маркеса «Стариган із крилами». У щоденнику дві частини: цитати і думки, почуття, асоціації, які

виникли під час читання.

7. Прогнозування за допомогою відкритих запитань.

Прості (фактичні): Кого змальовує письменник у своєму  творi?

(Kpiм надзвичайного Старигана з крилами, звичайних людей: подружжя Пелайло, їхню сусiдку, представника церкви, а також натовп.)

Оцінюючі: Що властиво цим людям, якi у них iнтереси? Аргументуйте цитатами з тексту.

Хто такий Стариган iз крилами?

 (В образi Старигана iз крилами поєднано немiчну iстоту з неземним створiнням, янголом, адже має крила. Поєднано реальне i фантастичне, що є рисою "магiчного реалiзму").

Уточнюючі: Яке лексичне значення слова "янгол" ?

         (Згiдно з бiблiйною традицiєю, Бог виявляє свою волю через янголiв. Слово "янгол" iз грецької та єврейської означає "вiсник", тобто той хто несе божественну iстину до людей. Поява Божого вiсника завжди вважалася найбiльшим дивом з-помiж можливих проявiв iрреального буття.)

Прості (фактичні): Куди упав дiд?

(У грязюку, вiн борсався там i не мiг пiдвестися, бо йому заважали великi крила).

Пояснюючі: Чому у нього тaкi важкi крила?

(Письменник пiдводить читача до логiчного парадоксу: янгол, що уособлює світ моральних цінностей i духовних орієнтирів людства, виявляється зайвим у свiтi людей.

Можливо i тому в нього тaкi важкi крила. Таким чином, оповiдання можна вважати морально - фiлософською притчею, в якiй маленьке рибальське селище постає моделлю всього людства, що втратило крила, тобто високодуховнi iдеали i справжнi орієнтири).

Творчі: Зачитайте портретну характеристику Старигана. Чи відповідають цій характеристиці iлюстрацiї О.Озарича? Робота з iлюстрацiями.

Оцінюючі: Як вiдбувалася зустрiч янгола зi священиком?

Простежте ставлення Елiсенли та Пелайло до "стариган з крилами".

 Як сприйняли появу ангела мешканці селища?

 (Хотiли вiдпустити, але зелена "грязюка" - грошi - перемогла. Люди iз села пропонували призначити головою Bcecвiту, генералом, щоб вигравав yci вiйни, з його допомогою сподiвалися вивести новий рiд крилатих людей, котрi пiдкорили б Bcecвiт.

Прагнення у них одне - здобути владу. Цiкаво: живуть у маленькому селi, а мріють підкорити всесвіт.)

Прості (фактичні): Якими художнiми засобами користується автор, зображаючи мешканцiв селища (учні зачитують iз словника визначення лiтературознавчих тepмiнiв: іронія, сатира, сарказм, гротеск та знаходять їх у творі.  )

(Зображуючи мешканцiв селища, Г.Гарсiя Маркес вдається до рiзноманiтних засобiв гумору i сатири. М'який доброзичливий гумор поступово переходить у їдку iронiю i навiть нищiвний сарказм та гротеск. За допомогою цих засобiв письменник засуджує людство, яке на своєму шляху розгубило високi моральнi iдеали: спiвчуття, доброту, милосердя, повагу до старших. Приморське селище - людство в мiнiатюрi.

Пояснюючі: Чому люди забули про янгола?

(Людина постiйно потребуе "хлiба та нових видовищ", тому поява цирку відвернула їхню увагу вiд янгола).

         Чим янгол вiдрiзняється вiд "традицiйних" янголiв?

         Яка метаморфоза вiдбувалася з головним героєм наприкiнцi твору?

         Помiркуйте, чому Елiсенда пiсля вiдльоту ангела полегшено зітхнула?

8. Зведена таблиця. (Самостiйна робота для учнів: виписати фантастичнi деталi в тeкcтi i визначити їх роль)

ІІІ. Рефлексія.

1.     Дискусія в парі.

1.То навіщо опинилася на землі ця дуже стара людина із крилами?

2.Чи варто янголам відвідувати землю?

3. Чи повернеться янгол на грiшну землю?

4.Яка проблема, досить злободенна, порушена в оповiданнi колумбiйського прозаїка?

Висновки учнiв. Цi питання залишаються без вiдповiдi... Повернеться тодi, коли люди стануть досконалішими.  Образ янгола - це втiлення прекрасного, прагнення до високого iдеалу. На жаль, у сучасному свiтi, на думку колумбiйського письменника, немає місця для янголів. Люди не здатнi сприймати високi благороднi iстини, вони перебувають у полоні корисливості, розрахунку, байдужості. Але автор має надiю на краще, тому янгол не помирає, а навпаки - одужує. У нього виростають мoгутнi крила, i вiн вiдлiтає у пiднебесся.

  Отже, магiчний реалiзм, який поєднує в собi незвичайну фантастику i буденну реальнiсть, дав можливість автoрoві метафорично висловитися про сучасний світ i сягнути фiлософських узагальнень.

2. Кластер.

Який шлях обере людство?

БОГ

ЯНГОЛ

ЛЮДИНА

егоїзм

       Духовна смерть                                                               Духовне життя

Що вбиває?

Що робить щасливою?   шастя

духовне роз’єднання

жадібність

відсутність  віри

жорстокість, злість

чесність, справедливість

віра

любов

милосердя

доброта

 

 

 

 

 

 

 

3.Сенкан

Янгол

Старий, немічний.

Спасає, допомагає, живе.

Прилетів , щоб змінити життя родини, жителів селища.

Диво.

ІV. Домашнє завдання.

1.     Дати розгорнуту відповідь на запитання: «Де мають жити янголи?», «Як би я себе повів зустрівшись із янголом?»

2.     Індивідуальні завдання до оглядового уроку «Постмодернізм – одне з найяскравіших літературних явищ другої половини ХХ ст.»

 Тема: Гімн мужності людини, її волі і силі.

Життєвий і творчий шлях американського письменника, лауреата Нобелівської премії Ернеста Міллера Хемінгуея, особливості його поетики й стилю. Вплив Хемінгуея на розвиток художньої прози XX століття. «Старий і море» - повість-притча про людину. «Життєподібний» сюжет і філософсько-символічний зміст твору.

Мета: ознайомити учнів з життєвим і творчим шля­хом письменника, окреслити новаторство його прози; проаналізувати твір на основі жанрових особливостей; з'ясувати його філософсько-символічний смисл; спри­яти розумінню учнями суті людського буття у взаємос­тосунках з природою; розвивати творчу уяву і мислен­ня; виховувати читацький інтерес та гуманність.

Обладнання: комп’ютер, мультимедійна дошка, портрет, епіграфи, ілюстрації.

Тип уроку: урок за технологією зустрічних зусиль

Понятійний апарат: притча, підтекст, лейтмо­тив.

Форми, методи, прийоми: "

Очікувані результати.

Учень: знає матеріал про життєвий і творчий шлях Е.Хемінгуея; аналізує твір "Старий і море" у єдності форми і змісту; дає визначення понять: символ, прит­ча, підтекст; володіє навичками виразного читання; висловлює особисте ставлення до проблем, поруше­них у повісті, аргументуючи свою точку зору приклада­ми і цитатами з тексту; виховує в собі високі моральні цінності та почуття гуманності.

Хід уроку

Людина створена не для поразки.

Людину можна знищити, а здолати не можна.

Е. Хемінгуей

             

 

І. Розминка

1.Дивуй.

Учитель.

 

Мы на аэродроме в Копенгагене

Сидели и на кофе налегали.

Там было все изящно, комфортабельно

И до изнеможенья элегантно.

И вдруг он появился — тот старик —

В простой зеленой куртке с капюшоном,

С лицом, соленым ветром обожженным,

Верней, не появился, а возник.

Он шел, толпу туристов бороздя,

Как будто только-только от штурвала,

И, как морская пена, борода

Его лицо, белея, окаймляла.

С дублеными руками в шрамах, ссадинах,

В ботинках, издававших тяжкий стук,

В штанах, неописуемо засаленных,

Он элегантней был, чем все вокруг!

Земля под ним, казалось, прогибалась —

Так он шагал увесисто по ней.

 И кто-то наш сказал мне, улыбаясь:

«Смотри-ка, прямо как Хемингуэй!»

Он шел, в коротком жесте каждом выраженный

Тяжелою походкой рыбака,

Весь из скалы гранитной грубо вырубленный,

Шел, как идут сквозь пули, сквозь века.

Он шел, пригнувшись, будто бы в траншее,

Шел, раздвигая стулья и людей...

Он так похож был на Хемингуэя.. .

А после я узнал, что это был Хемингуэй.

                                       Евгений Евтушенко

 

Ви прослухали вірш «Встреча в Копенгагене» із книжки російського поета Євгенія Євтушенка, а книги – як люди. Їхні долі часто нагадують людські. Комусь на роду написано щастя, комусь  - забуття, а комусь – безсмертя. Саме  безсмертя судилося  Ернесту Міллеру Хемінгуею, живій легенді ХХ ст. Прошу вашої уваги.

2. Перегляд відеофільму.

-                   Чи готові ви, діти, поговорити відверто зі мною про цього надзвичайно цікавого  чоловіка? У творі, що ви прочитали,  сказані такі слова

3.Епіграф.

4. Відстрочена відгадка.

 

Який же він герой, який залишається Людиною у межовій ситуації, ми дізнаємося на  уроці, тема якого…

(учні записують тему уроку)

 

 

5. Занурення (ланцюжок: учитель – учні ставлять один одному запитання)

Ернест Хемінгуей, хто він?

—людина-легенда

—колоритна постать

—письменник — новатор

 

ІІ Контрольно-підготовчий етап.

Учитель.

Якщо вам важко на душі, якщо ви хочете послухати шепіт морських хвиль і відчути свіжість моря, якщо ви зневірились і втрачаєте силу волі та мужність, але хочете перемогти цю недугу, якщо ви не відчуваєте єдності з природою, але хочете її зрозуміти і бути її часткою, - читайте філософську  повість – притчу  Е. Хемінгуея «Старий і море».

Всі ви прочитали повість – притчу «Старий і море». Які враження вона у вас викликала?

1.Бліц-опитування.

—Про що ми дізналися з перших речень повісті?

—В яких умовах живе старий?

—Що ми читаємо в його погляді?

—Проаналізуйте портрет героя.

—Чи почувався він самотнім?

— Що, на вашу думку, пов'язує таких різних людей, як Сантьяго і Маноліна?

 

Учитель.

Сюжет повісті-притчі нескладний. Давайте його пригадаємо

2.Опитування ланцюжком.

- Старий рибалка Сантьяго рибалив на Гольфстрімі,

- 84 дні поспіль повертався без здобичі,

- 40 днів із ним виходив у море хлопець Маноліно, але батьки веліли йому покинути нещасливого рибалку – Маноліно провідував Сантьяго: годував його, розважав,

- старий вірив, що йому пощастить — удосвіта на 85 день Сантьяго вирушив у море, 

— раптом клюнула величезна риба — три  дні й три ночі риба тягла човен, а Сантьяго, долаючи втому, голод і біль, у порізаних до­нях тримав жилку, на якій була риба, то натягуючи, то відпускаючи,

-нарешті і риба втомилася й випірнула із води, вона була більшою за човен - Сантьяго подолав рибу і прив'язав до човна,

 - на рибу напали акули — рибалка боронив здобич від них, але хижаки об'їли рибу до кісток ,

-  доплив до берега, знесилений, дійшовши до халупи, заснув –

- рибалки зачудовано розглядали величезний кістяк риби й розуміли, що старий переміг рибу небаченого розміру,

- Маноліно пишався своїм старшим другом.

 

3. Фактологічний диктант

1) Яку спортивну гру любили Сантьяго із хлопчиком і вболівали за її лідерів?
(Бейсбол)

2) Як називався ресторанчик, у якому обідали рибалки, а Маноліно носив із нього старому їжу? («Тераса»)

3) Яку рибу використовували рибалки для приманювання великих риб? (сардини)

4) Який сон часто снився старому? (Африка, леви)

5) Скільки днів тривав двобій із рибою? (Три)

6) Із ким розмовляв старий Сантьяго в човні? (Із самим собою, із пташкою, рибою, акулами)

 

7) Що їв рибалка в морі? (Сиру рибу)

8) Назва риби, яку спіймав старий у морі? (риба-меч)

     9) В  якому роді старий звертався до моря? (жіночому)

    10) Що допомогло старому скерувати човен додому? (вогні селища)

 

 

ІІІ. Виклик.

Учитель.

Так  про ж  що ця повість? Про двобій людини і рибини чи про гармонію людини і природи? Про силу чи безсилля людини? Про людську мудрість чи про людське божевілля? Ці та багато інших запитань викликає твір Хемінгуея, який за глибиною по­ставлених проблем і пристрастю їх висвітлення, за універсальністю висновків нагадує притчу.

1.     Знаю – не знаю.

-         Що визнаєте про притчу? (підручник , 220)

Учні, переглядаючи статтю підручника, визначають, що вони знають про повість і що таке повість – притча.

Слайд «Притча»

Учитель.

У повісті-притчі Хемінгуея багато залишається у підтексті (потаємний смисл твору ). Хемінгуей не про все, що знає, говорить читачеві, щось він воліє не сказати, щось утаємничити, а читач, завдяки асоціативності мислення, не­мовби відтворює те, чого автор не висловив уголос. Такий художній прийом називається «ефектом айсберга». Як відомо, 1/3 айсберга знаходиться над водою, а дві його третини — під водою. Читач сам усвідомлює суть авторсь­кої позиції, тому повчання має опосередкований харак­тер, не такий відвертий, як у біблійних притчах. Тому перед нами стоїть важке завдання.

2.     Мета та цілі.

 Ми повинні зрозуміти глибин­ний смисл повісті і відповісти на проблемне питання:

Який повчальний, позачасовий, наднаціональний, вселюдський зміст вкладено в повість-притчу Е. Хемінгуея «Старий і море»?

 

 

 

 

ІV. Співтворчість

1.           Учитель.

Повість Хемінгуея бере від традиційної притчі побуто­ву основу розповіді, алегоричність, узагальнюючий зміст, поєднання сьогоденного і вічного, особистого і всесвіт­нього.

Автор повісті, користуючись своєю ж теорією айсбер­га, не намагається відкрито повчати і розтлумачувати її зміст. Він залишає читачеві можливість домислити те, що приховано у підводній течії твору, побачити те, що повість «Старий і море» являє собою притчу про непереможність людини, про її здатність вистояти в нерівній боротьбі, по­долати всі перешкоди, які виникають на її шляху.

Багато критиків так і прийняли її як притчу і спробу­вали тлумачити усю історію старого як символічне зобра­ження боротьби добра і зла, боротьби людини з роком. Сам Хемінгуей протестував проти такого однобічного і спроще­ного трактування його твору, обстоюючи реалістичну осно­ву повісті. Він казав: «Жодна гарна книга ніколи не буде написана так, щоб символи в ній були продумані наперед, а потім вставлені в неї. Такі символи вилазять наверх, як родзинки в хлібі з родзинками. Хліб з родзинками гарний, але простий хліб кращий». У «Старому і морі» я намагав­ся створити реального старого, реальне море, реальну рибу і реальних акул. Але якщо я зробив їх досить добре і до­сить правдиво, вони можуть означати багато».

2.     Проблемне запитання:

-         Який світ створив Хемінгуей у повісті?

1.     Реальний.  2. Філософський.

Сюжет простий. Поєдинок Сантьяго з рибою та акулами.

Підтекст.  Гімн мужності людини, її силі, волі. Вічна картина світу і людського буття.

Лейтмотив -  провідний мотив – конкретний образ, головна тема  чи ідея.

Одним із провідних мотивів є мотив незвичайної рибини, яку хотів упіймати старий рибалка і нарешті упіймав.

Символіка повісті  побудована на реаліс­тичній, деталізованій образності. Вона

написана простою, але виразною мовою, і кожне слово, образ і символ ма­ють містку

смислову наповненість. У повісті можна по­бачити чимало символів.

-         Які ж образи - символи використав автор?

3.Ділова гра «Хужожник»

А) (вчитель роздає картини-символи, а учні повинні розгадати що вони означають)

море — життя, символ буття, давні греки бачили в морі втілення материнського по­чатку. Водночас це образ стихії,          що несе лихо і смерть. Плавання морем нерідко розглядається як стан між життям і смертю.

велика риба — мета, сенс буття,

акули - проблеми, перешкоди, зловісні обставини

хлопчик – майбутнє,

парус – співвідноситься з символікою повітря, вітру. Є атри­бутом Фортуни, що уособлює її мінливість.

кістка — в Біблії є епізод, де розсіяні по полю кістки від­роджуються у плоті за велінням Господа. Кістка, таким чином,

стає символом життя і віри в майбутнє воскресіння.

Старий — багатоліття в різних культурах розглядається як знак праведності і Божественного благословення.

Старі люди мо­жуть передбачати найвищі істини, і в цьому (так як і в інших характеристиках) можуть бути подібні до дітей.

Учитель.

Тепер, коли ми визначились із символікою, можемо стверджувати, що море, органічна

частина природи, симво­лізує життя, спосіб утвердження для таких особистостей,

як старий Сантьяго.

Утім, морський світ буває не лише до­брим і прекрасним, але й водночас і жорстоким,

 що зумов­лено законом «виживання найсильніших». У повісті сим­волом зловісності

 зовнішніх обставин є ненажерливі акули, після бенкету яких від великої риби

залишається лише кіс­тяк.

З ідеєю «перемоги в поразці», що є наскрізною в пові­сті, перегукуються мотиви

екзистенціальної філософії: сво­бода вибору людини, суддею якої є власне

сумління. Так, кожна особистість має право на свободу дій у рамках тих умов, у

 які вона поставлена через  зовнішні обставини.

А зараз ми повинні проаналізувати зв’язки філософсько-символічного  рівня

Море — стихія, котра зачаровує людину своєю таєм­ничістю, дивує незбагненно примхами, лякає шаленими штормами, лікує схвильовану душу шумом ніжного бризу, навіває думки про сутність буття, Всесвіту, можливо, саме море розбурхало філософські думки про життя і космос Е. Хемінгуея і підштовхнуло письменника до створення повісті-притчі про людину «Старий і море», філософський зміст якої ми спробуємо усвідомити на сьогоднішньому уроці.

4.Ділова гра (продовження). «Айсберги життя» 

Створити схему «Айсберги жит­тя людини», поклавши в основу фундаментальні

 поло­ження:

Людина і життя,  людина і природа, людина і суспільство, люди­на і Всесвіт.

I    г р у п а. Людина і життя.

Чому старий звертається до моря у жіночому роді? Проведіть паралель море – жінка.

Проаналізуйте зображення моря, стосунки старого з морем і дайте відповідь на питання. Що собою являє життя людини? Чи завжди доля складається гладко?

Чим людина повинна керуватись, щоб отримати пере­могу в житті?

II   г р у п а. Людина і природа: дельфіни, океан, леви, риби, птахи, черепахи...

Проаналізуйте епізод нападу акул на спійману ста­ рим рибину з точки зору, що старий — образ людини, а море, акули, рибина — природа.

Чи розуміє старий море та його жителів? У чому це ви­являється? Як Сантьяго ставиться до моря?

Коли людина може відчути себе по-справжньому щас­ливою у співвідношенні з природою? Чи завжди існує гар­монія у співвідношенні «людина-природа»?

III   г р у п а. Людина і суспільство: старі рибалки, хло­пець, хазяїн тераси...

Чи можна сказати, що самотність — це хвороба XX ст. Чому?

Покажіть, що старий Сантьяго самотній серед природи і людей.

Доведіть, що Хемінгуей не вкладає песимістичного зву­чання, як це не було б парадоксально, у мотив самотності.

Яку думку вкладає автор в останній абзац твору?

ІVгрупа. Людина і Всесвіт - місяць, зорі, небо, океан, вітер...

       За допомогою яких образів повісті-притчі Хемінгуей відображає «стихії космосу»?

Спираючись на текст твору, докажіть, що людина — ча­стина космосу.

 

 

Висновки груп:

Чому Сантьяго «олюднює» місяць, зорі, сонце, океан?

У чому полягає сенс життя? Знайти себе у молоді роки, щоб в старості очі блищали

Сантьяго, який усвідомив свою єдність із природою, вбиває рибину. Чому? Йде жорстока боротьба за існування

У чому полягає духовна сутність людини?   Бути чесним і справедливим, не збагачуватись,  користуючись дарами природи

 

 

 

 

 

 

Висновок : людина повинна бути у гармонійному співвідношенні з життям, суспільством, природою, Всесвітом. Якщо людина не змінить свого ставлення до природи, до суспільства, до себе, то буде біда. Тому образ Сантьяго набуває загальнолюдського звучання.

 

 

 

5. Кластер .

 

 

                                              «Старий      і       море»

 

                                                                                             Старість

                                                                                                       Молодість

                                 Людина                         Життя

                                                                                                    Поразки

                              

                        Суспільство         Природа               Всесвіт                        Перемоги

 

V. Рефлексія

1.Опитування-підсумок.

 Прочитайте завдання уроку. Чи зуміли ми їх вирішити?

- Чи зрозуміли ми, який же він  герой, який залишається Людиною у межовій ситуації?

Сантьяго зберіг людські ідеали, моральні цінності, які передає хлопчику. Маноліно знає, що в житті потрібно бути спокійним і дужим, покладатися на себе, але допомагати слабким; пам’ятати, що море може бути і прекрасним, і жорстоким, але серце кожної людини повинно стати серцем черепахи.

Сантьяго переміг акул, у поєдинку з ними він промовляє: «Людина створена …»

Епіграф

2.Повернення до епіграфа.

Сантьяго пережив у своєму житті одну з найсумніших рибальських пригод. Але те, що йому після цього  сняться леви, є доказом того, що він зберігає любов до природи. Людини створена тільки для добра. У цьому призначення особистості.

3.Сенкан.

І гр. Сантьяго (хлопці)

Сантьяго.

Цілеспрямований, наполегливий.

Прагне, мріє, досягає.

Людина, яку знищити неможливо.

Старий.

ІІ гр. Море. (дівчата)

Море.

Прекрасне, жорстоке.

Дивує, випробовує, лякає.

Органічна частина природи або Зачаровує людину своєю таємничістю.

Життя.

Коментар оцінок. (всім буде за диктант, самостійність, оригінальність.)

VІ. Д/З

1.     1.Підготуватися до контрольної роботи за вивченою темою ( Камю, Маркес,  Хемінгуей).

2.     Схарактеризувати культурну ситуацію, що склалася в суспільстві  наприкінці ХХ- початку  ХХІ ст. (за підручником , с.244-246).

3.     Підготувати  індивідуальні  повідомлення, презентації про представників  постмодерністської прози: У.Еко, І.Кальвіно,  Дж. Фаузла,  Дж.Барта,  П.Зюскінда,  К.Рансмайра,  М.Павича)