Проблема - "Розвиток творчих
здібностей школярів засобами новітніх технологій"
Технології: зустрічних
зусиль; особистісно зорієнтованого навчання, технологія критичного мислення, технологія діяльнісного підходу, проєктна
технологія
__________________________________________________________
2019 р.
Учасник Міжнародної конференції
7-8 листопада 2019 р. в Полтаві відбулася IIIМіжнародна конференція «Північний вітер: скандинавський світ в науці, освіті та культурі України».
Співорганізатори конференції – Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка (кафедра світової літератури (завідувач Ольга Ніколенко)), кафедра англійської та німецької філології (завідувач Марина Зуєнко)), Полтавський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти ім. М.В. Остроградського (методист Валентина Чирка), Університет UCC (Копенгаген, Данія), Товариство дансько-української дружби (Копенгаген, Данія). У конференції взяли участь понад 200 науковців, учителів, аспірантів, студентів з різних регіонів України, Данії, Швеції та інших країн.
19-20
листопада 2015 року у Полтаві відбувся Всеукраїнський науково-практичний
семінар методистів зарубіжної літератури обласних інститутів післядипломної
педагогічної освіти «Вивчення класичної і сучасної літератури
зарубіжних країн у просторі культури: вітчизняні традиції й новітні підходи».
Семінар досяг своєї мети – визначити
теоретичні та практичні аспекти вивчення класичної і сучасної літератури
зарубіжних країн у просторі культури, окреслити актуальні проблеми формування
читацьких компетентностей учнів, шляхів імплементації досягнень
літературознавчої науки у практику шкільної літературної освіти, ознайомити з
перлинами досвіду вчителів зарубіжної літератури загальноосвітніх навчальних
закладів Полтавщини.
У семінарі взяли участь представники Міністерства
освіти і науки України, провідні науковці України, методисти обласних ІППО,
лауреати Всеукраїнського конкурсу «Учитель року» у номінації «Світова
література», учителі зарубіжної літератури Полтавської області, лауреати
Всеукраїнського конкурсу «Учитель року – 2014».
Відкрила зібрання Олена Котусенко, головний спеціаліст Департаменту загальної
середньої та дошкільної освіти МОН, котра висвітлила конструктивні питання
шкільної літературної освіти.
З презентацією діяльності Полтавського
обласного інституту післядипломної педагогічної освіти ім. М.В. Остроградського
виступив проректор і наукової роботи, доктор філософських наук Сергій Клепко.Своєрідною
візитівкою краю став виступ «Полтавщина літературна: культурологічний аспект»
методиста зарубіжної літератури Полтавського ОІППО Валентини Чирки.
Прозвучали
виступи науковців, педагогів із Києва, Полтавщини, Закарпаття, Кіровоградщини,
Черкащини на актуальні теми:
«Селекція
літературних творів для шкільного вивчення як методична проблема»завідувача
кафедри світової літератури Київського університету імені Бориса Грінченка,
кандидата філологічних наук, професора Юрія Ковбасенка;
«Фонові
знання як засіб формування культурологічної компетенції вчителя в системі
післядипломної освіти»доцентакафедриметодики мов і літератури Київського
університету імені Бориса Грінченка, кандидата педагогічних наук Світлани Сафарян;
«Методика культурологічного аналізу в процесі вивчення художніх
творів сучасної та класичної літератури» доцента кафедри методики мов і
літератури Київського університету імені Бориса Грінченка, кандидата
педагогічних наук Олени Покатілової;
«Особливості викладання зарубіжної літератури в цифрову епоху»
завідувачки кафедри методики викладання російської мови та світової літератури
Київського національного університету імені М.Драгоманова, доктора педагогічних
наук, професора Олени Ісаєвої;
«Культурологічний підхід до вивчення японської літератури в школі»
завідувачки кафедри світової літератури Полтавського національного
педагогічного університету імені В.Г.Короленка, доктора філологічних наук,
професора Ольги Ніколенко,
«Література Великої Британії в шкільній програмі із зарубіжної
літератури» кандидата філологічних наук, доцента, докторантки Полтавського
національного педагогічного університету імені В.Г.Короленка Марини
Зуєнко та інших.
Відбулася презентація
перлин досвіду словесників Полтавщини:
«Методична
програма самореалізації вчителя зарубіжної літератури «Хто не йде вперед, той
іде назад»: компетентнісно спрямоване навчання» методиста Кременчуцького
науково-методичного центру Ірини Горобченко,
«Використання мультимедійних технологій на уроках зарубіжної
літератури з метою підвищення читацької компетентності учнів» учителя-методиста
Гребінківської гімназії Володимира Глібовця,
«Використання інноваційних технологій для розвитку творчого
мислення учнів на уроках зарубіжної літератури» учителя-методиста
Червонозаводської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 2 Лохвицької районної ради Наталії
Ястреби;
«Емоційна складова у сприйнятті учнями художнього тексту на уроках
зарубіжної літератури»Людмили
Кучеренко (Полтавська ЗОШ І-ІІІ ступенів № 26);
«Технологія
зустрічних зусиль на уроці зарубіжної літератури, або Як зробити так, щоб кожна
дитина захотіла вчитися» Світлани Сови (Лохвицька
ЗОШ І-ІІІ ступенів № 3),
«Методичне
трансформування «Граматики фантазування» Дж. Родарі в сучасний урок зарубіжної
літератури» Наталії Юхновської (Федорівський НВК ім. Г.К.
Берегового Карлівського району).
___________________________________________________________________________
Методика фантазування як один із аспектів виховання
лідерських якостей школяра
Сучасне суспільство,
нове відношення до життя пред’являють і
нові вимоги до
школи.
Безумовно,
нинішнє життя вимагає великої відповідальності від освіти та педагогів із формування
соціально-активної, інтелектуально-розвиненої, полікультурної,
комунікабельної особистості. технологічних змін. Сьогодні
зростає попит на обдаровану особистість, яка нестандартно мислить, наділена
сильною волею, високою працездатністю, особистісними уміннями і навичками, пов’язаними з ефективними комунікаціями, організацією власної справи,
створенням команди і вмінням працювати в ній, мистецтвом вести переговори тощо.
Тому проблема лідерства, особливо молодіжного, набуває великого
значення.
Особливі вимоги до літературної освіти. І одним із її
головних завдань є розвиток мислення (образного, логічного, асоціативного,
абстрактного та ін.) учнів. Творче мислення сьогодні потрібне скрізь. Творчого
вирішення потребують й побутові, й сімейні питання, щоб життя не перетворилося
на рутинну зміну дня і ночі, без радощів, натхнення, відкриття та здивування.
Саме проблема розвитку творчих здібностей засобами
фантазування та використання цього методу як одного із аспектів виховання
лідерських якостей школярів захопила
мене останнім часом. Новизна ідеї міститься у методичних прийомах, які
виводять учнів на більш високий рівень творчого мислення, уяви та орієнтують на
створення оптимальних умов для розвитку творчих здібностей дитини.
Згідно з Концепцією літературної освіти основними принципами викладання
літератури у школі є:
ціннісний підхід, нерепресивність свiдомостi, толерантність, мультикультуралiзм, канонічність «золотого» фонду класичної літератури
як основи літературної освіти, наближення викладання літератури
в школі до реалій і проблем сьогодення,
іманентність, вивчення
літератури в контексті розвитку
культури й мистецтва, використання знання різних мов і перекладів,
компаративність, діалогізм, цілісний
підхід до вивчення художніх творів. Перед кожним учителем, що викладає
цей предмет, стоять завдання, окреслені
в Концепції літературної освіти:
прилучення учнів до найкращих здобутків світового письменства; підвищення рівня
загальної культури школярів;
формування у дітей стійкого
інтересу до читання, естетичного смаку, здатності розрізняти й оцінювати
художні явища; розкриття учням різноманітних функцій літератури
– пізнавальної, естетичної, виховної, гедоністичної; оволодіння змістом
художніх творів, усвідомлення їх місця в літературному процесі й розвитку
національних культур; засвоєння учнями ключових літературних фактів, основних
тенденцій розвитку літератури в різних країнах світу; розуміння
школярами літератури як мистецтва слова і як складової духовної
культури людства; формування в учнів творчих здібностей, уяви,
самостійного мислення; розвиток
естетичних емоцій та почуттів, зв’язного мовлення, вміння аргументовано,
розлого й образно висловлювати свої думки, судження, оцінки; сприяння
моральному самовизначенню молодої людини, виробленню в неї активної життєвої
позиції на основі гуманістичних цінностей та ідеалів, прагнення до самостійного
пошуку, духовного самовдосконалення.
У зв’язку з окресленими завданнями
неабиякої актуальності набуває проблема формування
життєвих компетентностей особистості, її духовних орієнтацій,
культурно-пізнавальних інтересів, естетичного смаку. Усвідомлюючи, що метою
мистецтва взагалі, а літератури зокрема є людина з глибиною тих психологічних
процесів, що відбуваються в її душі, та народ з його довгим національним
історичним шляхом, буттям та долею, молода людина замислюється і над власним
життям, і над життям свого народу та країни. Важливо, щоб це усвідомлення стало
надбанням цілісної, гармонійно розвиненої особистості, тому діяльність
викладача на уроці та в позашкільній роботі має бути спрямована на формування життєвих
компетентностей учнів.
Основними групами компетентностей, які визначають освітянські
документи, є такі:
– соціальні, пов’язані
з готовністю брати на себе відповідальність, бути активним під час прийняття
рішень у суспільному житті;
– полікультурні –
стосуються розуміння несхожості людей, взаємоповаги до їхньої мови, релігії,
культури тощо;
– комунікативні –
передбачають опанування важливого в роботі та суспільному житті усного й
писемного спілкування, оволодіння кількома мовами; інформаційні, зумовлені
зростанням ролі інформації в сучасному суспільстві та передбачають оволодіння
інформаційними технологіями, уміннями здобувати, критично осмислювати та
використовувати різноманітну інформацію;
– саморозвитку та
самоосвіти, пов’язані з потребою та готовністю постійно навчатися як у
професійному відношенні, так і в особистому та суспільному житті; компетенції,
що реалізуються у прагненні та здатності до раціональної продуктивної, творчої
діяльності.
Формування життєвих
компетентностей реалізується через творчість вчителя, педагогічні технології,
методи інтерактивного навчання, методи навчання, яке розвиває, в тому числі і
метод фантазування. Можна виділити три основні закони для розвитку творчої уяви дітей:
1.Творча діяльність уяви залежить від особистого
досвіду людини.
2.Фантазування на основі чужого досвіду.
3. Зміст уявних предметів чи явищ залежить від
наших почуттів.
Серед основних умов для ефективного розвитку творчих
здібностей учнів засобами фантазування називаємо такі:
-
врахування дидактичних
принципів: вікові та індивідуальні особливості, виховання в діяльності та
спілкуванні, стимулювання дитини до саморозвитку;
-
створення сприятливого психологічного клімату;
-
створення комплексу умов:
фізичних, соціально-емоційних, інтелектуальних;
-
три етапи роботи з дітьми: пропедевтичний, відтворюючий,
моделюючий.
___________________________________________________________________________
Комментариев нет:
Отправить комментарий